Рада Європейського Союзу затвердила зміни до Плану України в межах програми Ukraine Facility, які у серпні 2025 року були ухвалені Кабінетом Міністрів.Оновлення Плану відбулось у плановому порядку, відповідно до процедур, передбачених архітектурою програми Ukraine Facility. 

Робота над змінами тривала декілька місяців, спільно з експертами Європейської Комісії, Генерального директорату з питань розширення та Східного сусідства (DG NEAR) та центральними органами виконавчої влади України. Координацію здійснювало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Під час оновлення документа зобов’язання України залишилися незмінними. 

Внесені зміни стосувалися коригування строків реалізації окремих кроків відповідно до логіки впровадження реформ.

«Погодження перегляду Плану України з боку Ради ЄС є свідченням довіри з боку наших партнерів і підтвердженням прогресу щодо виконання кроків. Ми працюємо у динамічному середовищі й оновлення Плану дозволяє враховувати реальний економічний контекст. Ухвалені зміни не змінюють суті реформ і зобов’язань, але демонструють стабільність партнерства і передбачуваність процесів», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Україна продовжить реалізацію Плану у повному обсязі та в оновлених часових рамках, погоджених із Європейською Комісією.

Джерело

23 жовтня у Бельгії відбулося п’яте засідання Керуючої Ради Ukraine Investment Framework (UIF). У події, під головуванням Європейської Комісії, взяли участь держави-члени ЄС, спостерігачі від Європейського Парламенту, Уряду та Верховної Ради України, а також провідні європейські та міжнародні фінансові установи. Цьогоріч до засідання вперше приєдналася Норвегія, і як новий спостерігач, і як донор.  

Україну на зустрічі Керуючої Ради Ukraine Investment Framework представляв заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов. У своїй промові він презентував головні інвестиційні пріоритети України, серед яких, у першу чергу,  підтримка прифронтових зон, розвиток приватного сектору, енергетична стійкість та інвестиції у людських капітал. 

«Близько 50% фінансування в межах UIF має бути спрямовано на програми підтримки приватного сектору та підприємництва (в тому числі і МСП). Водночас, ми приділяємо особливу увагу розвитку людського капіталу, муніципальної і транспортної інфраструктури, відновленню житла та соціальних програм. Це підвищує економічну стійкість України і прискорює відновлення», — наголосив Павло Карташов.

Під час засідання Steering Board, було схвалено новий пакет програм, спрямованих на підтримку України. Зокрема:

Програми Європейського інвестиційного банку (EIB):

• сприятимуть доступу до доступного житла; 

• допоможуть модернізувати та відновити пошкоджені війною або застарілі системи водопостачання і водовідведення; 

• сприятимуть залучення приватного капіталу від європейських і українських компаній у масштабні капіталомісткі проєкти у пріоритетних секторах, таких як відновлювана енергетика, інфраструктура та критично важливі ланцюги постачання.

Програми Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD):

• підвищать стійкість аграрного виробництва, забезпечивши безперервність висаджування та збору врожаю; 

• покращать логістичну інфраструктуру та сполучення з ЄС для безпеки ланцюгів постачання; 

• модернізують систему охорони здоров’я шляхом розвитку первинної ланки, реабілітаційних послуг і лікарень.

Програма Cardano Development (Нідерланди):

•  посилить агропродовольчий сектор України, надаючи цільове фінансуванняї малим фермерам і середнім агропідприємствам, відкриваючи нові можливості для бізнесу.

Також,  під час заходу було оголошено, що в межах інвестиційного гранту у розмірі €127 млн (NOK 1,5 млрд), Норвегія разом з ЄС нададуть підтримку НАК “Нафтогаз України” — державній енергетичній компанії України, для забезпечення критично важливих імпортів газу для мільйонів домогосподарств, лікарень, шкіл і державних установ по всій країні.

Інвестиційний грант буде спрямовано через Європейський інвестиційний банк (EIB), який восени 2025 року підписав кредитну угоду з НАК “Нафтогаз України” на суму €300 млн, гарантовану ЄС. Це фінансування забезпечить робочий капітал для закупівлі та зберігання додаткових обсягів природного газу на зимовий період 2025-2026. Надалі НАК “Нафтогаз України” планує реінвестувати частину коштів у проєкти з декарбонізації та енергоефективності.

Співпраця з “Нафтогаз” є частиною ширшої місії Європейської Комісії щодо підтримки відновлення та реконструкції України, де енергетичний сектор залишається одним із головних пріоритетів. 

Джерело

22 жовтня в Брюсселі, Королівство Бельгія, відбулося чергове засідання Генерального директорату AGRI Єврокомісії в межах Європейського механізму готовності та реагування на кризи продовольчої безпеки (EFSCM).

Мета заходу – посилення координації між державним та приватним секторами, оцінка ризиків й обмін рішеннями у разі продовольчих криз. Зокрема, на тлі повномасштабної війни росії проти України, яка стала викликом для світової продовольчої системи.

До роботи засідання долучилися представники 27 держав-членів ЄС, 14 партнерів EFSCM, серед яких Україна, та міжнародні експерти. 

Учасники засідання обговорили:

• виконання Плану дій ЄС у надзвичайних ситуаціях щодо постачання продовольства;
• забезпечення продовольчої безпеки під час криз;
• взаємодія державних і приватних структур;
• моніторинг ринкових дисбалансів і своєчасне реагування;
• гарантування вільного руху продовольства та аграрних ресурсів;
• ефективна комунікація з громадськістю для запобігання інформаційним загрозам.

Україну представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький (онлайн). В своїй доповіді «Українська перспектива: вплив війни на продовольчу безпеку», він поінформував європейських партнерів про стан продовольчої системи України, внесок України в світові ланцюги постачання, а також заходи держави для підтримки аграріїв, логістики та гуманітарних коридорів.

Крім того, заступник  Міністра зазначив, що війна спричиняє постійні ризики для агровиробників на прифронтових територіях – від втрати врожаю та логістики до знищення енергетичної інфраструктури. Проте Україна продовжує працювати над модернізацією системи управління продовольчими ризиками, удосконаленням логістики та розвитком партнерства з європейськими інституціями.

«Повномасштабна агресія росії стала серйозним викликом для глобальної продовольчої системи. Попри це Україна залишається одним із ключових постачальників агропродукції у світі та продовжує відігравати стратегічну роль у забезпеченні продовольчої безпеки Європи й світу. Співпраця України з ЄС у межах EFSCM – це не лише питання стабільності продовольчих ринків, але й внесок у спільну безпеку та стійкість європейського простору», – наголосив Тарас Висоцький.

Джерело

Відбулося дев’яте засідання Підкомітету з питань митного співробітництва між Україною та Європейським Союзом, де Україна виступила головуючою стороною. Про це повідомляє Державна митна служба України.
Засідання пройшло у гібридному форматі за участі представників Державної митної служби України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської комісії (DG TAXUD).

Ключові теми обговорення
Підкомітет, створений у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, є стратегічною платформою для діалогу щодо розвитку митної системи, наближення законодавства та посилення взаємної довіри між Україною та європейськими партнерами.
У ході засідання сторони:

• розглянули стан виконання попередніх домовленостей;

• обговорили прогрес України у виконанні зобов’язань у митній сфері;

• приділили особливу увагу середньостроковому плану реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, зокрема цифровізації митних процесів, боротьбі з корупцією та вдосконаленню ІТ-систем.

Євроінтеграція та цифрова трансформація митниці
Українська сторона представила бачення подальшої імплементації європейських митних стандартів, включно з:

• розширенням цифрових сервісів,

• інтеграцією в ІТ-інфраструктуру ЄС,

• розвитком аналітики ризиків і контролю ланцюгів постачання.

Відзначено значний прогрес у впровадженні системи NCTS (New Computerised Transit System), що забезпечує транзит товарів між Україною та державами-членами ЄС, а також у розвитку електронного обміну митною інформацією із сусідніми країнами ЄС.

Співпраця з ЄС та боротьба з митним шахрайством
Окремим блоком обговорювали питання взаємної адміністративної допомоги у митних справах, зокрема співпраці з Європейським бюро з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Результати та подальші кроки
За підсумками засідання сторони узгодили операційні висновки, які визначають напрями подальшої співпраці.
Зокрема, домовлено найближчим часом провести технічне засідання для розробки рішень щодо механізму обміну попередньою митною інформацією між Україною та країнами ЄС.
Ці домовленості сприятимуть підвищенню прозорості, ефективності та безпеки зовнішньоекономічної діяльності, а також зміцненню позицій України у міжнародній митній спільноті.
Наступне засідання Підкомітету з питань митного співробітництва Україна — ЄС відбудеться у 2026 році.

Джерело

Кабінет Міністрів України оновив персональний склад Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу та адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. Відповідне рішення ухвалено розпорядженням Уряду.

Також Уряд вніс зміни до складу робочих (переговорних) груп, що готують переговорні позиції України на переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ до ЄС за відповідними переговорними розділами. Зміни були запроваджені з урахуванням реорганізації та перейменування міністерств та кадрових змін в Уряді та центральних органах виконавчої влади.

Міжвідомча робоча група є координуючим органом, який забезпечує цілісність та узгодженість переговорного процесу на шляху до членства України в ЄС. Головою Міжвідомчої робочої групи є Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.

«Оновлена структура дозволить забезпечити сталість ефективної координації роботи всіх органів влади, залучених до процесу переговорів про вступ в ЄС. Наше головне завдання – своєчасна підготовка позицій України та високий рівень готовності до наступних етапів переговорного процесу», – відзначив Тарас Качка, коментуючи рішення уряду. 

Серед ключових завдань МРГ:

• сприяння підготовці до переговорів про вступ України до ЄС, зокрема через формування органами влади переговорної позиції нашої держави;
• планування, моніторинг та оцінка прогресу виконання рекомендацій Європейської Комісії щодо України;
• підготовка пропозицій щодо розроблення проєкту Національної програми адаптації законодавства України до права Євросоюзу (acquis ЄС);
• сприяння забезпеченню координації діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань підготовки та проведення переговорів щодо вступу України до ЄС.

Формою роботи Міжвідомчої робочої групи є засідання, які проводяться не рідше ніж один раз на три місяці.

Організаційне та інформаційне забезпечення діяльності МРГ здійснює Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Джерело

Міністерство розвитку громад та територій України та Європейська комісія домовились про пролонгацію Угоди про лібералізацію вантажних перевезень на 15 місяців.

Таким чином, «транспортний безвіз» діятиме щонайменше до березня 2027 року. Це означає, що українські та європейські перевізники й надалі зможуть здійснювати двосторонні та транзитні перевезення без необхідності отримання спеціальних дозволів.

Значення для економіки

За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, стабільне функціонування вантажних перевезень є гарантією економічної стійкості:

• Понад 55% торгівлі України з ЄС здійснюється автомобільним транспортом.

• Лібералізація перевезень сприяє зростанню експорту товарів з доданою вартістю та забезпечує безперешкодний імпорт критично важливих вантажів.

Умови продовження та нові вимоги

Продовження Угоди не змінює її базових правил. Перевізники й надалі повинні:

• дотримуватись норм маркування вантажівок;

• мати чинну ліцензію та документи на вантаж.

Україна, у свою чергу, зобов’язалась:

• до кінця 2026 року імплементувати ключові положення щодо ділової репутації компаній, використання смарт-тахографів і підготовки менеджерів транспортних компаній (згідно із Законом №4347);

• з 1 липня 2026 року обладнувати всі нові вантажні транспортні засоби смарт-тахографами.

Оцінка ефективності та подальші кроки

Заступник міністра Сергій Деркач наголосив, що у рамках продовження «транспортного безвізу» буде проведено незалежне дослідження його впливу на економіку. Українська сторона готова долучитися до цього процесу для максимально об’єктивної оцінки.

Джерело

29 вересня, Україна відкрила двосторонні скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за фінальним переговорним розділом, які триватимуть 29 та 30 вересня і є завершальними в межах скринінгу українського законодавства до права ЄС. За підсумками скринінгу буде визначено та зафіксовано рівень готовності України та її подальші зобовʼязання в межах процесу вступу в ЄС.

Мова йде про Розділ 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів». Цей розділ є останнім у межах Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

Відкриваючи засідання, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Головний переговірник Тарас Качка відзначив, що для України регіональна політика — це не лише технічний елемент переговорів, а й інструмент відновлення:

«Механізми регіональної політики ЄС можуть бути надзвичайно корисними для економічного відновлення та післявоєнної відбудови України. Ми розвиваємо мережу заступників голів обласних адміністрацій із питань європейської інтеграції та посилюємо їхню спроможність працювати з цими інструментами. Це дозволить ефективно співпрацювати як у межах існуючих механізмів ЄС, так і з місцевою владою, щоб забезпечити прозоре та результативне використання коштів на розвиток регіонів».

Окремо він підкреслив важливість реалізації Плану України в межах Ukraine Facility та участі регіонів у таких програмах, як Interreg, а також наявність амбітних ініціатив прикордонних областей, зокрема щодо розвитку Карпатського макрорегіону.

Протягом двох днів фахівці з України та Європейської Комісії розглядають, зокрема:

• Законодавчу базу в межах відповідного Розділу;
• Наявні програми та стратегічні рамки;
• Системи управління, контролю та аудиту;
• Моніторинг, оцінювання та ефективність;
• Адміністративну спроможність;
• Прозорість та комунікацію.

Зустрічі тривають у гібридному форматі — онлайн та офлайн у Брюсселі (Бельгія). Українську делегацію очолює Головний переговірник, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, який бере участь у засіданнях онлайн.

До складу делегації увійшли представники Міністерства розвитку громад та територій України, Державної аудиторської служби України, Національного агентства України з питань державної служби, та інших профільних органів влади.

Джерело

16 жовтня 2025 року у гібридному форматі (Київ та онлайн) відбудеться міжнародна конференція «Відповідальний бізнес для відновлення України: Шлях до сталих інвестицій та європейської інтеграції».

Захід організовує Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН). Конференція об'єднає провідних експертів, представників органів влади, бізнесу та міжнародних організацій. Учасники обговорюватимуть стратегічні підходи до залучення відповідальних інвестицій та імплементації міжнародних стандартів корпоративної сталості.

В умовах післявоєнного відновлення України принципи відповідального ведення бізнесу та належної обачності у сфері прав людини (HRDD) набувають критичного значення. З ухваленням Директиви ЄС про належну обачність у сфері корпоративної сталості (CSDDD) ці принципи стають юридичним зобов'язанням для європейських компаній та їх українських партнерів у ланцюгах постачання.

Інтеграція стандартів відповідального бізнесу у відбудову та інвестиційні процеси посилює позиції України в глобальній економіці, наближає до членства в ЄС та створює бізнес-середовище з мінімізованими ризиками для прав людини й довкілля.

Програма заходу включатиме пленарні сесії за участю урядових лідерів України та міжнародних експертів щодо стратегічної ролі відповідального ведення бізнесу у відбудові, залученні інвестицій та процесі європейської інтеграції.

Панельні дискусії представників влади, бізнесу, фінансових інституцій та громадянського суспільства охоплюватимуть такі теми: залучення зацікавлених сторін та захист прав уразливих груп; роль відповідальних інвесторів у процесі відновлення; зелене фінансування та кліматостійка відбудова; практичні підходи до впровадження HRDD у корпоративне управління та ланцюги постачання.

Високорівнева заключна дискусія визначить стратегічні орієнтири розвитку України на шляху до ЄС та глобальної економічної інтеграції.

До участі запрошуються представники органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств та бізнес-асоціацій, фінансових інституцій та інвестиційних компаній, громадських організацій та професійних спілок, науково-дослідних установ, міжнародних організацій.

Співорганізаторами заходу виступають Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Офіс зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, ГО «Центр «Соціальна дія». Міжнародними партнерами є Данський інститут з прав людини, Інститут Рауля Валленберга, Свідвотч, Центр досконалості Жана Моне з корпоративної сталості та прав людини (Вагенінгенський університет). Інформаційну підтримку надають Офіс відповідального розвитку та Асоціація професіоналів довкілля (PAEW).

Конференція покликана сприяти утвердженню відповідального ведення бізнесу як ключового елементу післявоєнної економічної стратегії України, сформувати простір для діалогу між українськими стейкхолдерами та міжнародними інвесторами щодо узгодження практик з нормами ООН, ОЕСР та регуляціями ЄС.

Захід стане ключовою платформою для визначення шляхів інтеграції принципів корпоративної відповідальності у процеси відновлення, залучення сталих інвестицій та реалізації європейського курсу України.

Детальна інформація щодо програми заходу буде оприлюднена додатково.

Реєстрація на конференцію.

Джерело

9 вересня відбулася зустріч представників Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Американської торговельної палати в Україні (ACC), раніше такий же захід відбулася з Європейської бізнес асоціації (EBA). Під час цих зустрічей команда Мінекономіки презентувало ключові можливості інвестиційного компонента – Ukraine Investment Framework (UIF), направленого на стимулювання інвестицій та економічного зростання.

Учасникам заходу представили можливості для бізнесу, а також пріоритетні сектори компонента UIF, серед яких – доступ до фінансування МСБ, розвиток людського капіталу та соціальної інфраструктури, енергетика, транспорт, агрохарчовий сектор, критичні мінерали, цифрова трансформація, зелений перехід і стратегічні інвестиції. 

ЄC виділяє кошти UIF через посередництво IFIs та DFIs (непряме управління): надаючи кредитні гарантії банкам-партнерам для зменшення ризиків і стимулювання інвестицій в Україну; кошти виділяються на конкретні інвестиційні проєкти або на портфель проєктів. До кінця 2025 року планується початок імплементації 18 проєктів банками-партнерами.

На зустрічі також представили новий European Flagship Fund, який зосередиться на інвестиціях у відновлювану енергетику, інфраструктуру, цифрову трансформацію, модернізацію промисловості та критичні матеріали, і запрацює до кінця 2026 року. 

За попередніми підрахунками Єврокомісії, програма UIF забезпечить залучення до 40 млрд євро інвестицій у 2024–2028 роках. Програма включає гарантії, які знижують ризики для міжнародних фінансових організацій, двосторонніх агенцій розвитку та українських банків на фінансування проєктів публічного та приватного сектору в Україні. До складу програми також входять гранти для надання “змішаного фінансування” з метою зменшення вартості позик і технічна підтримка. Мінімум 15% коштів Ukraine Investment Framework спрямовується на фінансування публічних проєктів місцевого рівня. Максимальний термін реалізації інвестпроєктів банками-партнерами Єврокомісії – 3 роки.

Кошти Євросоюзу виділяються через залучення партнерських МФО (як-от ЄБРР, МФК та ЄІБ) та банків розвитку європейських країн (як-от BGK, NRB та KfW), які вже зі свого боку ініціюють проєкти в Україні.

Інструменти Ukraine Investment Framework

Розподіл коштів Ukraine Investment Framework реалізується через три напрямки: OPEN call (підтримку публічного та приватного сектору), Banking call (фінансування через українські банки з гарантіями Єврокомісії), “Кишеньку” Європейського інвестиційного банку. Перевагами програм UIF, що надають фінансування для МСБ через банки є зменшення власного внеску та вимог до застави, збільшення суми кредитування та зниження вартості позики. Загалом, наразі до впровадження UIF вже залучено 12 міжнародних фінансових інституцій. 

Серед актуальних програм фінансування для приватного сектору, що наразі вже в стадії підготовки:

• EBRD RES-DE-RISKING – підтримка розвитку зеленої генерації;
• EDFI Ukraine - прямі інвестиції у приватні компанії;
• IFC HI Impact Equity – прямі інвестиції у приватні компанії;
• Програми NRB та BGK – фокусуються на підтримці проєктів середнього бізнесу.

Джерело

Уряд затвердив зміни до Розпорядження Про схвалення Плану України для Ukraine Facility, над якими команда Міністерства економіки як Національного координатора працювала кілька місяців спільно з центральними органами виконавчої влади та Генеральним директоратом з питань розширення і Східного сусідства (DG ENEST).

План України був розроблений у 2023 році, і в процесі його напрацювання, Європейська Комісія закладала можливість зміни умов Плану у разі виникнення обʼєктивних обставин. Через два роки з часу початку роботи над Планом, зʼявилась потреба актуалізувати зобовʼязання за програмою Ukraine Facility.

Можливість внесення змін до Плану України передбачена Регламентом (ЄС) 2024/792 щодо створення Ukraine Facility і внесення таких коректив є стандартною процедурою, закладеною самою архітектурою програми. 

“Це планова процедура, –  така само, як  перегляд програми співпраці з МВФ, який ми здійснюємо на щоквартальній основі. При цьому Україна може виконати певні кроки навіть швидше, ніж домовлялися з партнерами при початковому формуванні Плану”, – зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Так, наприклад, вже у третьому кварталі 2025, Україна має прийняти законодавство щодо продажу банків державного сектору та щодо транспозиції Інтеграційного пакету електроенергії, які від початку були заплановані на 1 квартал 2026 року та 4 квартал 2025 відповідно. Аналогічно, у 4 кварталі 2025, має набути чинності законодавство щодо стимулювання інвестицій у відновлювальні джерела енергії, яке було заплановано на 3 квартал 2026 року.

Після затвердження змін до Розпорядження КМУ про схвалення Плану України, Україна надішле підтриману Урядом версію Плану на фінальну оцінку до Європейської Комісії. Після отримання її рекомендації нову версію Плану схвалить і Рада ЄС. 

Ми очікуємо, що Рада ЄС затвердить зміни до кінця вересня, і це дозволить нам відзвітувати за третій квартал 2025 року вже за новим графіком виконання запланованих кроків. 

Національному координатору вдалося досягти консенсусу з Європейською Комісією щодо всіх змін і Уряд продовжуватиме виконувати План України відповідно до нових умов, погоджених з ЄК. Прийняті зміни дозволять Україні продовжувати виконувати План у повному обсязі і без порушення термінів. 

Джерело